• Автострахование
  • Жилищные споры
  • Земельные споры
  • Административное право
  • Участие в долевом строительстве
  • Семейные споры
  • Гражданское право, ГК РФ
  • Защита прав потребителей
  • Трудовые споры, пенсии
  • Главная
  • Статья 23.63 КоАП РФ. Органы по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ

Внимание : статья 23.63 КоАП РФ утратила силу. — Федеральный закон от 03.07.2016 N 305-ФЗ.

Кодекс РФ об административных правонарушениях:

Статья 23.63 КоАП РФ. Органы по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ

1. Органы по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ рассматривают дела об административных правонарушениях, предусмотренных статьями 10.4 , 10.5 и частью 2 статьи 20.20 настоящего Кодекса.

2. Рассматривать дела об административных правонарушениях от имени органов, указанных в части 1 настоящей статьи, вправе:

1) руководитель федерального органа исполнительной власти по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, его заместители;

2) руководители структурных подразделений федерального органа исполнительной власти по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, их заместители;

3) руководители территориальных органов федерального органа исполнительной власти по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, их заместители;

4) руководители структурных подразделений территориальных органов федерального органа исполнительной власти по контролю за оборотом наркотических средств и психотропных веществ, их заместители.

Вернуться к оглавлению : КоАП РФ с последними изменениями (в действующей редакции)

А все ж таки інспектор патрульної поліції МАЄ право на місці зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР! (Одеський апеляційний адмінсуд у справі № 489/2363/16-а)

Фабула судового акту: Здоровий глузд переміг і постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/2363/16-а скасовано судом апеляційної інстанції. Таким чином, інпектор патрульної поліції все ж таки має право зупиняти транспортний засіб та накладати на водія стягнення передбачене за ст. 122 КУпАП саме на місці зупинки ТЗ а не за місцезнаходженням відділу поліції. І це не порушує процесуальних прав водія, зокрема права на захист чи ознайомлення з матеріалами адмінпровадження чи не дай Боже права на перекладача.

Суд апеляційної інстанції також спростував довод водія, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що у випадку притягнення особи до відповідальності за ст. 122 КУпАП необхідно складати протокол про адмінправопорушення, а вже на підставі адмінпротоколу виносити постанову про притягнення до адмінвідповідальності. І оскільки такого протоколу немає в матеріалах справи винесення постанови, що оскаржується є притиправним. Суд застосував до спірних правивідносин ІНСТРУКЦІЮ з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015р., яка передбачає винесення інспектором адмінпоставнови без складання протоколу.

Суд також підкреслив, що водієм не надано суду жодних доказів щодо НЕ скоєння ним правопорушення, хоча і зазначив про ст. 71 КАС України. Судом взяті до уваги письмові показання свідків, які підтверджують факт скоєння водієм правопорушення.

Отже, позиція « я не порушував ПДР, а ви доведіть, що це не так» при цьому «я буду мовчати та не подавати суду свої докази» для скасування адмінпостанови через суд поки що не працює.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р. м.Одеса

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -доповідача Кравця О.О.судді -Домусчі С. Д.судді -Коваля М.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, інспектора поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк Олени Василівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, інспектора поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк Олени Василівни та просив скасувати постанову ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену щодо нього інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. про накладання стягнення — штрафу 255 грн. за вчинення 02 квітня 2016 р. правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУАП. та визнати дії відповідача протиправними .

Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії інспектора поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк Олени Василівни щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КУАП та скасувати постанову серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. р. якою на ОСОБА_4 накладено стягнення — штраф в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУАП.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню за наступних обставин:

Судом першої інстанції встановлено,що згідно копії постанови серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. 02 квітня 2016 р. о 21-15 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Suzuki, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вулиць Херсонське шосе та Новозаводської в м. Миколаєві, чим порушив вимоги пп. «ґ» п. 15.9. Правил дорожнього руху . На ОСОБА_4 цією постановою накладене адміністративне стягнення — штраф 255 грн. В графі даної постанови про ознайомлення правопорушника з положеннями статей 307, 308 КУпАП, правами передбаченими ст. 268 КУАП, з порядком та строком оскарження постанови ОСОБА_4 зроблена відмітка про не ознайомлення та про ненадання матеріалів справи для ознайомлення.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення .

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху , правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122 , частина перша статті 123, статті 124-1 — 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р . та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі — Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п’ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122 , частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, посилання позивача на те, що працівниками поліції протиправно не складався протокол про адміністративне правопорушення, що не дає підстав для складення постанови, — не відповідають нормам чинного законодавства, тому є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху .

Дослідивши відео, апеляційний суд звертає увагу на те, що з нього неможливо встановити порушення ПДР позивачем. З наданого відповідачем відеозапису з нагрудної відео-камери поліцейського патрульної служби та дослідженого у судовому засіданні вбачається, що поліцейським патрульної служби було зафіксовано лише складання постанови, в ході якого позивач своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнавав.

Але, позивачем зі свого боку не надано суду жодних доказів щодо не скоєння їм правопорушення.

При цьому, апеляційний суд враховує, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача.

Факт наявності правопорушення підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7,( як письмово так і на відеозапису).

Таким чином, відповідачем доведено законність та обґрунтованість винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. та правомірність дій щодо її складення.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування постанови ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУАП та визнання дій відповідача протиправними .

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню на підставі п.4 ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.1 ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1. ст.198, 202, п.3 ч.1 ст. 205,ст. 207,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Миколаєві — задовольнити ,а постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04 жовтня 2016 року — скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 — відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Інспектор патрульної поліції НЕ має право на місце зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР (Ленінський районний суд м. Миколаєва від 04 жовтня 2016 р., №489/2363/16-а)

Фабула судового акту: Дана справа розглядалась за правилами адміністративного судочинства – КАС України в порядку позовного провадження, а не за правила КУпАП.

Інспектор патрульної поліції виніс постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП- «перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху«, якою наклав на водія штраф в розмірі 255,00 грн. Ця постанова була винесена на місці заупинки транспортного засобу.

Водій оскаржив накладення штрафу у суді, і суд визнав дії інспектора протиправним, а постанову скасував. В основу обґрунтування рішення суду було покладено рішення КС України у справі № 5-рп/2015, яким розтлумачено ст. 276 КУпАП наступним чином: «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.»

Суд прийшов до висновку, що інспектор не мав право виносити адмінпостанову на місті зупинки автомобілю, повинен був це здійснити в приміщенні управління поліції, з розглядом клопотань водія, роз’ясненням йому прав та надання можливості водію скористатись правовою допомогою.

Хоча це рішення начебто і захищає права водія, насправді на наш погляд водій порушив Правила дорожнього руху. Проте суд скасував постанову про притягнення до адмінвідповідальності водія у зв’язку з рядом процесуальних порушень інспектора при її винесенні.

Отже, вирішувати «не слишком ли суд заигрался с процедурой» Вам.

04 жовтня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого — судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, інспектора поліції 3 роти 2 батальйону цього ж Управління Романюк Олени Василівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

У травні 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просив скасувати постанову ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену щодо нього інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. про накладання стягнення — штрафу 255 грн. за вчинення 02 квітня 2016 р. правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Послався в обґрунтування позову, що правопорушення не вчиняв, не зупинявся на перехресті, що було йому інкриміноване, а лише знизив швидкість руху до межі 2-5 км. на годину у зв’язку із поганим самопочуттям. При розгляді справи не були задоволені його клопотання про відкладання розгляду у зв’язку із потребою отримати правову допомогу, свідки не бачили самого факту інкримінованого йому, інших доказів в справі немає. Крім того, просив не вважати строки пропущеними у зв’язку із оскарженням постанови до самого відповідача та просив зобов’язати Управління національної поліції видалити з відповідної бази даних запис про здійснення позивачем правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП й поновити строк на оскарження постанови.

Ухвалою суду від 16 травня 2016 р. при відкритті провадження другим відповідачем залучене до участі в справі Управління патрульної поліції в м. Миколаєві.

У червні 2016 р. обсяг позовних вимог був зменшений та уточнений — звелися до вимог про скасування вказаної постанови та про визнання протиправними дій інспектора поліції Романюк О.В. щодо розгляду справи стосовно позивача. Обґрунтуванням заяви вказане незаконний розгляд справи на місці правопорушення, фактичне висловлення звинувачення і тільки потім оформлення постанови, не надання позивачу можливості скористатися правовою допомогою та не вирішення його клопотань.

В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримали.

Відповідачі — інспектора поліції Романюк О.В. та представник Управління патрульної поліції в м. Миколаєві просили позов залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, свідка ОСОБА_2., дослідивши письмові та відеодокази в справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно копії постанови серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. складену інспектором поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк О.В. 02 квітня 2016 р. о 21-15 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем Suzuki, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку на перехресті вулиць Херсонське шосе та Новозаводської в м. Миколаєві, чим порушив вимоги пп. «ґ» п. 15.9. Правил дорожнього руху . На ОСОБА_1 цією постановою накладене адміністративне стягнення — штраф 255 грн. В графі даної постанови про ознайомлення правопорушника з положеннями статей 307, 308 КУпАП, правами передбаченими ст. 268 КУпАП, з порядком та строком оскарження постанови ОСОБА_1 зроблена відмітка про не ознайомлення та про ненадання матеріалів справи для ознайомлення.

Вказане правопорушення полягає у невиконані вимог припису пп. «ґ» п. 15.9. Правил дорожнього руху , затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 , яким заборонено зупинку на перехрестях.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Інспектор Романюк О.В. в день вказаної події несла службу в складі екіпажу вона, сержанта ОСОБА_2. та рядового поліції ОСОБА_3., що вбачається з копії рапорту сержанта ОСОБА_2. і саме цим складом патрульних 02 квітня 2016 р. було виявлене порушення (а.с.30)

Як вбачається із відеозапису відеореєстратору (файл 2016…43) поліцейських, складанню оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення передувало обвинувачення позивача зі сторони сержанта ОСОБА_2. у скоєнні даного правопорушення, повідомлення про те, що розгляд справи відбувся, а письмові клопотання позивача, зокрема, про відкладання розгляду справи і залучення захисника розглянуті з врахуванням такого права правопорушника передбаченого ст. 268 КАС України не були.

Зі змісту відеозапису вбачається, що процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з’ясовувалися, права особи — правопорушника передбачені ст. 268 КУпАП щодо отримання ним правової допомоги дотримані не були.

Крім того, відповідно до положень ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127-1 — 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1-3 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 , складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Таким чином суд вважає, що розгляд справи інспектором Романюк О.В. носив формальний характер, переконання про винність позивача у скоєнні даного правопорушення була висловлена співробітником Управління патрульної поліції в м. Миколаєві наперед.

Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об’єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Тому позов слід задовольнити частково, оскільки через процесуальні порушення допущені при розгляді справи, тобто неналежну процесуальну форму дій інспектора поліції Романюк О.В., суд позбавлений можливості висловитися про відсутність або наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1, а встановлення таких обставин виходить за межі предмету дослідження судом в конкретній справі.

За такого, дії інспектора Романюк О.В. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП слід визнати протиправними та скасувати постанову серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. р. якою на ОСОБА_1 накладено стягнення — штраф в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Одночасно підлягає поновленню строк звернення позивачу до суду.

Після складання стосовно нього постанови від 02 квітня 2016 р. ОСОБА_1 04 квітня 2016 р. звернувся до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві зі скаргою, якою просив цю постанову визнати незаконною. Висновок щодо скарги, яким дану постанову було залишено без змін, був затверджений 26 квітня 2016 р. (а.с.23).

З пояснень представника Управління патрульної поліції в м. Миколаєві, копій повідомлення ДП ПП «Укрпошта» вбачається, що повідомлення Управління патрульної поліції в м. Миколаєві на адресу ОСОБА_1 було направлено простою поштою (а.с.4, 23, 52).

Тож спростувати твердження позивача, що це повідомлення він отримав лише 13 травня 2016 р., відповідачі належним чином не змогли.

Стаття 289 КУпАП передбачає 10 денний строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, але оскільки позивач скористався досудовим способом захистом своїх прав і лише по вичерпанню цього способу, звернувся до суду 13 травня 2016 р.

Тому за змістом ст. 99-103 КАС України ці обставини суд вважає поважними причинами для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії інспектора поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Романюк Олени Василівни щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та скасувати постанову серії ПС2 №555096 від 02 квітня 2016 р. р. якою на ОСОБА_1 накладено стягнення — штраф в розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

а вот ещё одно мнение, имеющее право на существование.

А если с правами?

Честно говоря, мне вариант «за рулем туарега была подруга Дронова» мне даже в голову не приходил..

Сложилась оссоциативная цепь из комментов от следователя
1. Изъяты подушки безопасности туарега со следами крови
2. Дрон отказывается сдавать биологичекий образец — кровь
3. Пассажирка отказывается сдавать кровь
4. Дрон считает себя невиновным (не он нарушал, а стажер)
5. Все ошибки Дрона естественны для стажера на чужой машине. Вспомни, сколько нужно времени переучиться на чужой машине на педали сцепления и тормоза ? ИМХО, не меньше 15 минут по городу.

А толчек ассоциативной линии дал все тот же Антон Хер-ращенко

Дело Дыминского: На подушке ДНК не того человека, которого выдают за водителя

Резонансное ДТП с участием Дыминского: экспертиза подтвердила, что за рулем был не охранник

Справочно: у охранника, который взял на себя ДТП, по слухам онкология

Можешь опубликовать мои рассуждения на форуме, хоть от моего авторства, хоть от своего

—————————
Я нашел бумажки по трупу Младшего: обвинение, судебная постанова об амнистии, протокол осмотра ДТП и схема (последние два в поганом качестве)

Певуны мантр не понимают как строится обвинение и как работает суд

И что «убийца» (как называют Заю) — может быть освобожден от наказания по амнистии вчистую

Бумаги не совсем соответствуют реальности- мне пришлось менять следака который вероятно ЗА БАБЛО строил обвинение на лжесвидетельствах ДЛЯ ОПРАВДАНИЯ — все свалить на труп.

За Младшим на легковушке ехал его колега мото-гонщик и все видел — ему следак предложил изменить свидетельские показания НА НУЖНЫЕ (предложение лжесвидетельствовать в пользу Шила)

Могу сделать сканы для публикации на форуме, что бы не было иллюзий, что Заю могут оправдать.

Какая-то теория заговора.

Мнение, что водителем Туарега был не Дронов, появилось с новостью об отказе сдать кровь на анализ от пассажирки Туарега и самого Дронова. И это мнение я сразу и высказал здесь, как вероятность. В случае, если рулила «пассажирка» не имея водительского удостоверения, ответственность Дронова станет ещё большей, а к ответственным лицам добавится ещё и «пассажирка», а Зайцева останется на тех-же позициях обвинения, что и раньше.
Если у нее были права на вождение (из разряда невероятно), то Дронов будет свидетелем, а она второй после Зайцевой обвиняемой.
На вину Зайцевой эти обстоятельства не влияют никоим образом.

В случае с меньшим Яна, было много против него в первые часы после случившегося. Замять там могли разве что наличие/отсутствие двойной сплошной ( что вряд-ли), через которую был начат поворот/разворот автомобиля. О пересечении всех полос из крайнего правого ряда никто не упоминал, в том числе и тот друг, который проезжал там чуть позже. (впервые услышал такое на этом форуме от Яны). Момент произошедшего и предшествующих секунд никто не видел, в том числе и девушка, которая в первые мгновенья трагедии, пыталась сделать массаж сердца и искусственное дыхание.(вот как раз про нее некоторые высказывали предположения — уж не сделала ли она только хуже, т.к. видимых повреждений у него не было, только внутренние органы). Ну, это, насколько я помню. Извини, Яна, если зацепил твои чувства.

Мнение, что водителем Туарега был не Дронов, появилось с новостью об отказе сдать кровь на анализ от пассажирки Туарега и самого Дронова. И это мнение я сразу и высказал здесь, как вероятность. В случае, если рулила «пассажирка» не имея водительского удостоверения, ответственность Дронова станет ещё большей, а к ответственным лицам добавится ещё и «пассажирка», а Зайцева останется на тех-же позициях обвинения, что и раньше.
Если у нее были права на вождение (из разряда невероятно), то Дронов будет свидетелем, а она второй после Зайцевой обвиняемой.
На вину Зайцевой эти обстоятельства не влияют никоим образом.

В случае с меньшим Яна, было много против него в первые часы после случившегося. Замять там могли разве что наличие/отсутствие двойной сплошной ( что вряд-ли), через которую был начат поворот/разворот автомобиля. О пересечении всех полос из крайнего правого ряда никто не упоминал, в том числе и тот друг, который проезжал там чуть позже. (впервые услышал такое на этом форуме от Яны). Момент произошедшего и предшествующих секунд никто не видел, в том числе и девушка, которая в первые мгновенья трагедии, пыталась сделать массаж сердца и искусственное дыхание.(вот как раз про нее некоторые высказывали предположения — уж не сделала ли она только хуже, т.к. видимых повреждений у него не было, только внутренние органы). Ну, это, насколько я помню. Извини, Яна, если зацепил твои чувства.

Да какая разница кто там был за рулем?
Он не ехал на красный, не ехал 120+, не принимал наркоту.
Ну заплатит бабушка Дронова 425 грн штрафа и все.

А вот 12 лет строгача + компенсации всем , включая Дронова, + ему за моральный ущерб — это с Зайцевой и владельца авто.

Популярное:

  • Имущественный вычет за ребенка как заполнить 3 ндфл Имущественный вычет за ребенка как заполнить 3 ндфл Если вы не получали стандартного вычета на детей у вашего работодателя - написав ему заявление и предоставив пакет документов, то его можно получить, заполнив декларацию за предшествующий год. Итак приступим к заполнению декларации […]
  • Алименты рб 2018 Содержание Алименты могут уплачиваться: [∗] статьи 104 и 105 Кодекса Республики Беларусь о браке и семье добровольно и самостоятельно (например, родитель-алиментщик сам перечисляет необходимую сумму на расчетный счет); добровольно путем удержания из доходов (в этом случае […]
  • Что такое цена иска в исковом заявлении на алименты Что такое цена иска в исковом заявлении на алименты Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей Трудовые споры, пенсии […]
  • Статья 115 и 116 уголовного кодекса Статья 115 и 116 уголовного кодекса Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей Трудовые споры, пенсии Главная Побои и […]
  • Гражданский кодекс залог имущества Гражданский кодекс залог имущества Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей Трудовые споры, пенсии Главная Статьи и […]
  • Федеральный закон рф о рекламе Федеральный закон рф о рекламе Автострахование Жилищные споры Земельные споры Административное право Участие в долевом строительстве Семейные споры Гражданское право, ГК РФ Защита прав потребителей Трудовые споры, пенсии Главная Закон о рекламе № […]