Защита Сапожникова ходатайствовала о возврате его уголовного дела в прокуратуру

Адвокат управляющего Пенсионным фондом России в Курганской области Александра Сапожникова Александр Умнов сегодня на заседании суда ходатайствовал о возврате уголовного дела его подзащитного в прокуратуру – для устранения всех противоречий, передает корреспондент Znak.com из зала заседаний.

Умнов заявил, что за большим объемом материалов дела обвинитель «пытается скрыть отсутствие реальных фактов». «Вспоминаются слова классика: «Извини, дорогая, за длинное письмо — не было времени написать короче», однако написать короче было можно», — сыронизировал адвокат.

По его словам, в обвинении, предъявленном Сапожникову, не содержатся конкретные указания на нормативные акты, которым противоречат действия подсудимого, а значит дело должно быть возвращено обвинителю до устранения спорных моментов. В частности, нигде не указано, какие именно полномочия превысил обвиняемый.

При этом Александр Умнов подчеркнул: «Наш подзащитный согласен с прекращением дела».

В слушаниях объявлен перерыв до 14 апреля.

Как писал Znak.com, Александра Сапожникова обвиняют в том, что в 2014 году, используя, в том числе, свой авторитет заместителя председателя думы региона, управляющий ПФР по региону организовал незаконное увольнение нескольких сотрудников управления Пенсионного фонда в Кургане и тем самым превысил свои должностные полномочия (часть 2 статьи 286 УК РФ). Речь идет о работниках, которые ранее дали изобличающие показания в отношении его дочери Аллы Черновой, привлеченной к уголовной ответственности за совершение серии коррупционных преступлений (скончалась в начале июня 2014 года).

В июле 2015 года суд временно отстранил Александра Сапожникова от занимаемой должности в ПФР. Но 15 января 2016 года это постановление было отменено.

На первом заседании по делу 11 марта 2016 года адвокат Сапожникова заявил, что его подзащитный согласился на применение к нему амнистии, «чтобы избежать никому не нужной и весьма затратной процедуры». Это возможно, если обвинение переквалифицируют на часть 1 статьи 286 УК РФ.

© Информационное агентство «Znak»
Шеф-редактор Аксана Панова, [email protected]

Свидетельство о регистрации СМИ № ФС77-53553 от 04 апреля 2013 года. Выдано Федеральной службой по надзору в сфере связи, информационных технологий и массовых коммуникаций (Роскомнадзор).

Адрес: 620026, г. Екатеринбург, ул. Мамина-Сибиряка, 126
Тел.: +7 (343) 380-81-82, e-mail: [email protected]

Мнение редакции может не совпадать с мнением отдельных авторов.

При использовании материалов сайта ссылка обязательна.

Адвокат Сапожникова Елена Евгеньевна

04071, Киевская обл., ул. Олеговская, дом. 36, офис 309

Сапожнікова Олена Євгеніївна

Распечатать. Копировать ссылку на эту страницу.

Дата видачі свідоцтва:

Орган, що видав свідоцтво:

Київська обласна КДКА

Дата прийняття рішення:

Загальний стаж адвоката:

7р. з дати видачі адвокатського свідоцтва

Отзывы об адвокате

Еще никто не отставил отзыв. Будь первым!

Правила публикации отзывов

Отзывы, оставляемые посетителями сайта, нужны для передачи личного опыта и рекомендаций от реальных клиентов адвоката другим потенциальным клиентам. Если вам есть за что похвалить адвоката или покретиковать — сделайте это. Пожалуйста, если вы не пользовались услугами адвоката и не имеете личного опыта работы с ним, не пишите ничего.
Все оставляемые пользователями отзывы на сайте проходят предварительную модерацию. Время модерации от 15 минут до нескольких дней.

Блокируются (не будут опубликованы) отзывы:

  • Эмоциональные критические отзывы без аргументов и указания реальных причин негативного отношения;
  • Не имеющие прямого отношения к конкретному адвокату и его профессиональной деятельности;
  • Любые отзывы, которые содержат мат, нецензурную брань, оскарбления, угрозы;
  • Написанные на иностранном языке либо нарочито безграмотно;
  • Содержащие личные данные адвоката либо других лиц;
  • Бессодержательные, бессмысленные, пустые отзывы.

Ответственность за содержание отзыва несет автор.

Адвокат Сапожникова Елена Васильевна

69041, Запорожская обл., Ленинский р-н., ул. Трегубова, д. 26, квартира 3

Сапожнікова Олена Василівна

Распечатать. Копировать ссылку на эту страницу.

Дата видачі свідоцтва:

Орган, що видав свідоцтво:

Запорізька обласна КДКА

Дата прийняття рішення:

Загальний стаж адвоката:

12р. з дати видачі адвокатського свідоцтва

Отзывы об адвокате

Еще никто не отставил отзыв. Будь первым!

Правила публикации отзывов

Отзывы, оставляемые посетителями сайта, нужны для передачи личного опыта и рекомендаций от реальных клиентов адвоката другим потенциальным клиентам. Если вам есть за что похвалить адвоката или покретиковать — сделайте это. Пожалуйста, если вы не пользовались услугами адвоката и не имеете личного опыта работы с ним, не пишите ничего.
Все оставляемые пользователями отзывы на сайте проходят предварительную модерацию. Время модерации от 15 минут до нескольких дней.

Блокируются (не будут опубликованы) отзывы:

  • Эмоциональные критические отзывы без аргументов и указания реальных причин негативного отношения;
  • Не имеющие прямого отношения к конкретному адвокату и его профессиональной деятельности;
  • Любые отзывы, которые содержат мат, нецензурную брань, оскарбления, угрозы;
  • Написанные на иностранном языке либо нарочито безграмотно;
  • Содержащие личные данные адвоката либо других лиц;
  • Бессодержательные, бессмысленные, пустые отзывы.

Ответственность за содержание отзыва несет автор.

Олена Сапожнікова: “Мою юридичну освіту оплатила прокуратура”

Адвокат Олена Євгеніївна Сапожнікова

Продовжуємо серію історій успіху випускників першого освітнього курсу Програми Мережі Будинків прав людини в Україні 2013 року: історія сьома

Іноді сумні події призводять до несподіваних позитивних наслідків. Так несправедливе переслідування органами влади батька Олени Сапожнікової призвело до того, що вона обрала професію адвоката.

“Мій батько працював в лікарні невеличкого міста, – розповідає Олена. – Одного року проти батька порушили кримінальну справу за медичну халатність. Обвинувачення було явно надумане його заздрісниками, тому він вирішив відстоювати свої права”.

На досудовому слідстві у якості запобіжного заходу батькові заборонили виїжджати за межі міста. Саме тоді ця боротьба за правду із особистої перетворилася на сімейну.

“Ми тоді всі стали юристами без юридичної освіти, – розповідає Олена. – На той момент, коли було винесено рішення, що кримінальну справу порушили незаконно, батько вирішив подати позов про моральне відшкодування до органів прокуратури”.

Врешті цей позов родина Сапожнікових також виграла. Компенсація була доволі значна. “На той час я вже навчалася у Києві на перекладача, – пригадує Олена. – І ось настав той момент, коли нам в касі видали пачки грошей від прокуратури. Тоді я й вирішила переводитися на юридичний факультет, оскільки практичний досвід та перемога вже є”.

Отриманих коштів вистачило майже на весь курс навчання на юриста у Київському міжнародному університеті, який Олена закінчила у 2003 році. Два роки вона пропрацювала викладачем в тому ж навчальному закладі, вступивши до аспірантури у відділ кримінального права та кримінології. А згодом перевелася до аспірантури Інституту держави і права імені В.М. Корецького, але помер її науковий керівник, Коржанський Микола Йосипович, і надалі робота писалася уже не так завзято.

“Я розпочала юридичну практику в різноманітних організаціях, – розповідає Олена. – Потрапила в одну з програм стажування в комітетах Верховної Ради України за підтримки USAID. Працювала деякий час помічником голови Комітету з правоохоронної діяльності”. По роботі часто доводилося зустрічатися із науковцями та громадськими діячами, і от одну із зустрічей проводив тодішній виконавчий директор Української Гельсінської Спілки з прав людини (УГСПЛ) Володимир Яворський. Він запропонував юристам поволонтерити у цій організації, і Олена погодилася.

“Робота у комітетах, звісно, непогано оплачується, але не хотілося б займатися цим все життя, – пригадує Олена. – Я три місяці була помічником одного із членів Центральної виборчої комісії у 2010 році. Це була платна робота на контрактній основі, і мені пропонували лишатися там і після виборів, але це також було не моє”.

Олена волонтерила в УГСПЛ близько року, надавала юридичні відповіді на звернення громадян. Потім вона стала помічником адвоката Олега Левицького і зрозуміла, що їй хочеться займатися саме стратегічними кримінальними справами. Тому в 2011 році Олена здала адвокатські іспити, отримала свідоцтво і продовжила співпрацю з УГСПЛ як адвокат.

Тепер Олена Сапожнікова веде понад десять справ у Європейському суді з прав людини, чотири з яких завершилися, на її думку, успішно, а саме ЄСПЛ надав державі Україна рекомендації по Правилу 39, і двоє підсудних були звільнені з-під варти у зв’язку із тяжким станом здоров’я. Двоє осіб з тієї самої причини були звільнені достроково із місць позбавлення волі. «Це була наче лікарська праця моїх батьків, – говорить Олена, – рятувати життя людей». По їхніх справах направлені повноцінні заяви по статті третій Конвенції, в одній із них нещодавно розпочалася комунікація.

Але, розбираючи непрості кримінальні справи, Олена постійно відчувала нестачу освіти. “Коли мені давали приклади заяв до Європейського Суду моїх колег із УГСПЛ, я часто не могла збагнути їхньої логіки, – пригадує Олена. – В моїх перших заявах все було побудовано таким чином, ніби я зверталася в українські суди. Та ЄСПЛ потребує зовсім іншого бачення: правових принципів, а не закону”. І саме в цей момент дуже доречно при УГСПЛ були відкриті курси для підвищення кваліфікації адвокатів, які працюють із Європейським Судом.

“Навчання дуже допомогло мені, – каже Олена. – Я докладала неймовірні зусилля до однієї з моїх перших справ, консультувалася з усіма знайомими юристами, витрачала неймовірну кількість часу. Але після закінчення адвокатських курсів наступні справи йшли вже значно легше”. У Олени з’явилося відчуття процесу, яке допомагало не лише з ЄСПЛ, але і в національних судах. В 2014 року їй вдалося виграти позов до Київського слідчого ізолятору, де особу утримували в одній камері із хворим на відкриту форму туберкульозу, не надаючи жодної медичної допомоги. Врешті він отримав другу групу інвалідності довічно без права на працю. Крім того, ув’язнений отримав моральне відшкодування у 5000 гривень.

“Перемога в національному суді є дуже цінною, бо ЄСПЛ – це не панацея, – вважає Олена. – Якщо адвокат може зекономити час Європейського Суду та вирішити справу в українському суді, то він недаремно зветься адвокатом”.

У нас на сайті опубліковано уже дванадцять історій успіху з даної серії:

адвоката Катерини Галенко: /?p=4631,

адвоката Дмитра Жарого: /?p=4320,

адвоката Олександра Заруцького: /?p=4645,

адвоката Наталії Гурковської: /?p=410,

юриста-правозахисника Андрія Андросова: /?p=373;

виконавчого директора Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги Віталія Місяця: /?p=4371;

виконавчого директора “Чернігівського громадського комітету захисту прав людини”, правозахисника Віктора Тарасова: /?p=2487.

Проект Мережі Будинків прав людини «Міжнародне право для захисту громадських інтересів. Дистанційне навчання адвокатів правам людини» спрямований на поглиблення знань та навичок адвокатів в міжнародному захисті прав людини, здійснюється з 2009 року. На даний час проект діє в Азербайджані, Білорусі, Молдові, Росії та Україні. Проект впроваджується в Україні Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2012 року. Наразі за цією програмою пройшли навчання вже 375 правозахисників, адвокатів та юристів з 6 країн. Випускники програми – це успішні юристи, які захищають права не лише українців, але й громадян інших країн.

Верхнє додаткове меню

Головне меню

Пекельна колонія

Колонія заборонила засудженому спілкуватися зі своїм адвокатом. Суд зобов’язав прокуратуру розслідувати це порушення. Чому ж для дотримання елементарних прав, які гарантує закон, правоохоронцям потрібне рішення суду?

Ця трагічна історія розпочалася ще у березні 2012 року із пожежі у Сокальскій виправній колонії суворого режиму № 47, що у селищі Жвирка на Львівщині. Розташована вона в колишньому римо-католицькому монастирі отців-бернардинів, який визнано пам’яткою архітектури початку XVII століття. Ця колонія була особливою, бо саме там відбували довічне покарання найгірші українські злочинці: вбивці, терористи і навіть перший український кілер. Коли трапилася пожежа, керівництво колонії прийняло рішення евакуювати в’язнів у безпечні місця, бо вогонь знищив майже всі приміщення. Як розповів прес-секретар управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області Мирослав Демків, “обійшлося без жертв, ніхто з особового складу та ув’язнених не постраждав, не зверталися “погорільці” і до медпункту установи”.

Але пізніше з’ясувалося, що слова Мирослава Демківа не зовсім відповідають дійсності. Шістнадцять в’язнів колонії поскаржилися на те, що під час евакуації їх жорстоко побили та вкрали їхні особисті речі. У скарзі ув’язнені описують ті події так: “Під час цього (переведення то транспорту – О.Ш.) руки засуджених були за спиною в наручниках, кожного вели два працівники ДПСУ, які заклали руки максимально вгору за спину і притискали засуджених обличчям до землі. В такому положенні їх тягнули через «виховний коридор». Так засуджені назвали процедуру катування. Правоохоронці в шаховому порядку стояли обличчям один до одного, утворивши живий коридор в 50-70 метрів довжиною. І в той час, коли двоє працівників ДПСУ тягнули через цей живий коридор засуджених по землі, правоохоронці, що утворили цей коридор, починали бити їх руками, ногами, резиновими дубинками, кусками електричного силового кабеля. З боку засуджених були відсутні щонайменші акти непокори, які могли б стати приводом до такого поводження з ними. В результаті катування багато засуджених втрачали свідомість, їх волокли та затягували непритомними в машини, залишивши залитими кров’ю в наручниках на весь час перевезення”.

В’язень Сергій Кондрашин

Як зазначено у скарзі, “на заяви засуджених провести їх медичний огляд та засвідчити їх побиття працівники ізолятору категорично відмовляли, вказуючи, що це не входить у їхню компетенцію. Належної медичної допомоги їм надано не було… Коли сліди від побиття на засуджених почали зникати, їх перевели для подальшого відбування покарання до Новгород-Сіверської установи виконання покарань №31 в Чернігівській області”.

Один з постраждалих, Сергій Кондрашин, поскаржився на негуманне поводження до Української Гельсінської спілки з прав людини, адже його присудили до ув’язнення, а не до побиття палками. Останнє покарання взагалі відсутнє в українському Кримінальному процесуальному кодексі. До скарги доєдналися ще шістнадцять засуджених, і тут же в них почалися проблеми. Адміністрація колонії встановила для них 15-хвилинний ліміт на телефонні перемовини, у той час як інші в’язні спілкувалися без жодних обмежень.

Людина, яка скоїла навіть найгірший злочин, все одно має певні права, і вони гарантуються законом. Саме тому Сергій Кондрашин вирішив вимагати дотримання його права на захист. Він розумів, що знаходиться у повній владі адміністрації колонії, яка може зробити з ним все, що завгодно, і ніхто про це не дізнається, адже єдиний канал спілкування із зовнішнім світом було перекрито.

Адвокат Гельсінської спілки Олена Сапожнікова, попри ці всі труднощі в спілкуванні, все ж підготувала скаргу шістнадцяти засуджених до Європейського суду з прав людини. Суд прийняв скаргу до розгляду, тому адвокат розпочала спілкуватися із своїми клієнтами по телефону та письмово. В 2016 році засуджені разом припинили телефонувати та писати. Восени того ж року адвокат випадково від інших засуджених з цієї колонії дізналася, що засудженим, які вирішили звернутися до Європейського суду, заборонили писати та дзвонити. Очевидно, адміністрація почала здогадуватись про те, що наслідки рішення ЄСПЛ можуть вкрай негативно вплинути на долю тих, хто порушив права засуджених: у найкращому разі їх просто звільнять з роботи. Мабуть, це й стало причиною того, що під різними приводами засудженим почали відмовляти у спілкуванні з адвокатом.

Людина, яка скоїла навіть найгірший злочин, все одно має певні права, і вони гарантуються законом. Саме тому Сергій Кондрашин вирішив вимагати дотримання його права на захист. Він розумів, що знаходиться у повній владі адміністрації колонії, яка може зробити з ним все, що завгодно, і ніхто про це не дізнається, адже єдиний канал спілкування із зовнішнім світом було перекрито. Від усвідомлення цього у в’язня здали нерви, і він влаштував своєрідну акцію протесту: вилив під двері у коридор відро води. За словами самого Кондрашина, після цього до камери зайшли охоронці, одягнули на в’язнів наручники, витягли їх до коридору, поклали обличчям на підлогу та примушували пити розлиту воду. Побачивши, що його акція не призвела до жодних результатів, Кондрашин поскаржився на дії керівництва колонії до прокуратури Чернігівської області. Прокуратура у розслідуванні скарг відмовила і відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносити не стала. Тоді адвокат Олена Сапожнікова від імені клієнта оскаржила це рішення в суді.

Засідання Новозаводського районного суду Чернігова 11 січня 2017 року відбувалося у сучасному приміщенні, обладнаному шістьма мікрофонами, двома екранами та wi-fi зв’язком. Із Новгород-Сіверською колонією суд зв’язався через програму відео-конференції, тож Сергій Кондрашин був присутній у залі суду віртуально.

Прокурор Штаб С. І.

Прокуратуру Чернігівської області на процесі представляв прокурор С. І. Штаб. Він явно нудьгував, передбачаючи певний результат. На його думку, ніякого складу злочину в діях працівників колонії не було.

«7 вересня 2016 року засуджений Кондрашин разом з іншими засудженими допустив грубі порушення режиму утримання, — сказав прокурор, — виявляв непокору і пошкодив державне майно. У зв’язку із цими порушеннями, відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України та правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань до засуджених були застосовані спеціальні засоби, а саме — наручники. Після застосування цих засобів вказані особи були оглянуті медичними працівниками установи. Все було відповідним чином задокументовано».

Суддя Юрій Овсієнко

Прокурор сказав, що скаргу Кондрашина отримав, але перевірка показала, що ніяких підстав для розслідування злочинів працівників колонії не було. Слова прокурора виглядають цілком логічними і дещо цинічними, адже дійсно — всі документи в порядку. Було би дивно навіть очікувати, що працівники колонії будуть документувати власні злочини. Навряд чи Кондрашину вдасться тепер довести факти побиття, приниження та знущань, але, принаймні, можливість безперешкодного спілкування з адвокатом він мати повинен. Вже в той день Сергій спілкувався зі своїм адвокатом Оленою Сапожніковою двічі: до і після процесу, як того і просили перед початком судового розгляду в клопотанні до суду.

Слідчий суддя Новозаводського районного суду Чернігова Юрій Овсієнко зобов’язав посадових осіб прокуратури Чернігівської області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

Популярное:

  • Ч4 статьи 141 коап рф Ст. 14. 1 ч. 2 КоАП РФ. Штраф после жалобы потребителей в Роспотребнадзор Здравствуйте! На основании заявления Территориального управления Федеральной службы по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека в отношении организации возбуждено дело по ст.14.1 ч.2 КоАП РФ […]
  • Расчетный период для начисления отпуска по уходу за ребенком Возможно ли при расчете пособия по уходу за ребенком до 1,5 лет использовать расчетные 2012 год и 2013 год (как по больничному листу)? Точно можно этим воспользоваться? Консультация предоставлена 05.02.2015 г. Сотрудница с 08.09.2014 по 25.01.2015 находилась в отпуске по беременности […]
  • Размер платы за пользование жилым помещением платы за наем 2014 Разъясняем законодательство С Нового года увеличивается плата за наем жилья Вопрос: Недавно депутаты горсобрания сразу в три раза увеличили плату за наем жилья. Законно ли это? Отвечает старший помощник прокурора г. Курска Шайкина Н.А.: Действительно, в соответствии с решением Курского […]
  • Стандартный налоговый вычет на детей в 2014 году что это такое Как получить стандартный налоговый вычет на ребенка (детей) Вы можете получить вычет на детей в том случае, если у вас есть ребенок (дети) до 18 лет, или ребенок до 24 лет, который учится в каком либо учебном заведении по очной форме. Стандартный налоговый вычет на детей вы можете […]
  • Отказ от доли в пользу сына Отказ от доли в квартире в пользу детей Добрый день.Ситуация следующая.Я получила сертификат на материнский капитал после рождения второго ребенка.Сейчас думаем с мужем как им распорядиться.Но есть много "но".Хотим взять ипотеку,продать двушку,в которой сейчас живем и купить […]
  • Новые права после лишения Новый порядок возврата прав после лишения с 20 октября 2018 года Правительство внесло изменения в правила возврата водительского удостоверения после лишения. С 20 октября 2018 года для тех, кто хочет вернуть водительские права, сделать это будет несколько сложнее в связи с изменениями […]