Оглавление:

Ярославцев Виктор Васильевич

Основные данные:

При добавлении отзыва на страницу Ярославцев Виктор Васильевич, постарайтесь быть объективными. Любой комментарий проходит проверку модераторов, это занимает время. Ваши слова должны быть ПОДКРЕПЛЕНЫ ДОКУМЕНТАЛЬНО(чеки, решения суда и пр.)! Оставляйте контакты, иначе ваш отзыв рискует быть удаленным!

Вся доступная информация об адвокате Ярославцев Виктор Васильевич. Информация взята с открытого источника: сайта Минюста РФ и предоставляется посетителям на безвозмездной основе. Если вы Ярославцев Виктор Васильевич и хотели бы дополнить, изменить или удалить информацию о себе, напишите нам письмо.
Данная страница не является официальной страницей адвоката. Данный адвокат не является сотрудником сайта ТопЮрист.РУ и не оказывает здесь консультаций. Если вы хотите решить свою проблему, то воспользуйтесь бесплатной юридической консультацией от наших партнеров.

Ярославцев Валентин Русланович

2017 , Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області , Головний спеціаліст (юрист) , Форма змін , подана 06.10.2017

Моніторити декларанта по:

1. Повідомлення про суттєві зміни

2. Доходи, у тому числі подарунки

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначення інформації про подарунок не виключає обов’язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

3. Об’єкти нерухомості

Суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Це включає такі об’єкти нерухомості: земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше.

Суб’єкт декларування повинен повідомити про об’єкти нерухомості, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

4. Цінне рухоме майно — транспортні засоби

Суб’єкт декларування повинен повідомити про цінне рухоме майно (транспортні засоби), які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

5. Цінні папери

Суб’єкт декларування повинен повідомити про цінні папери, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

6. Корпоративні права

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

Суб’єкт декларування повинен повідомити про корпоративні права, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

7. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

У цьому розділі декларації НЕ декларується таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як в цьому розділі (у разі перевищення зазначеного порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

8. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

Суб’єкт декларування повинен повідомити про нематеріальні активи, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

Ярославцев Валентин Русланович

2016 , Дніпропетровська область , Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області , головний спеціаліст (юрист) , Щорічна , Уточнена , подана 31.03.2017

Моніторити декларанта по:

1. Тип декларації та звітний період

2.1. Інформація про суб’єкта декларування

2.2. Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування

Членами сім’ї суб’єкта декларування є: особи, які перебувають у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежного від того, чи вони проживають спільно; діти, у тому числі повнолітні діти, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних – наприклад, особи, що спільно орендують житло), у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

3. Об’єкти нерухомості

Суб’єкт декларування повинен задекларувати всі об’єкти нерухомості, що належать йому або членам його сім’ї на праві власності, знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Це включає такі об’єкти нерухомості: земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше.

4. Об’єкти незавершеного будівництва

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: 1) об’єкти незавершеного будівництва; 2) об’єкти, не прийняті в експлуатацію; або 3) об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.

Такі об’єкти декларуються, якщо вони: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; або в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

5. Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо).

У цьому розділі декларації НЕ декларується таке майно: цінні папери, корпоративні права, готівкові кошти, кошти на рахунках в банку чи інших фінансових установах, дорогоцінні (банківські) метали.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як в цьому розділі (у разі перевищення зазначеного порогу декларування), так і в розділі «Доходи, у тому числі подарунки».

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

6. Цінне рухоме майно — транспортні засоби

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми незалежно від їх вартості.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

7. Цінні папери

8. Корпоративні права

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

9. Юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: будь-які корпоративні права, крім акцій, зазначених в попередньому розділі декларації, у тому числі частки (паї) у статутному (складеному) капіталі чи в будь-якому іншому еквіваленті статутного капіталу товариства, підприємства, організації, що зареєстровані в Україні або за кордоном, у тому числі пайові внески в кредитній спілці.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

10. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи включають: об’єкти права інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті (право на винахід, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, топографії інтегральної мікросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерційне найменування, авторське право тощо), право на використання надр чи інших природних ресурсів, інше.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

11. Доходи, у тому числі подарунки

Суб’єкт декларування повинен зазначити отриманий (нарахований) дохід упродовж звітного періоду.

Доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від зайняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

Подарунки у формі грошових коштів ​повинні зазначатися, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року,​ перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.Подарун​ок​ у формі, іншій ніж грошові кошти​ (рухоме майно, нерухомість тощо)​, зазначається​, якщо ​вартість так​ого​ подарунк​у перевищує 5 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Зазначення інформації про подарунок не виключає обов’язок вказати відповідне майно в інших розділах декларації, наприклад, у розділах про цінне рухоме майно, нерухоме майно, цінні папери тощо.

12. Грошові активи

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування, кошти, позичені суб’єктом декларування або членом його сім’ї третім особам, активи у дорогоцінних (банківських) металах, інше.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

13. Фінансові зобов’язання

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: отримані кредити, отримані позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, кошти, позичені суб’єкту декларування або члену його сім’ї іншими особами, несплачені податкові зобов’язання, інше.

Інформація зазначається, лише якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання (наприклад, якщо розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) у звітному році не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року, то зазначається лише загальний розмір позики (кредиту)).

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

14. Видатки та правочини суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: видатки та всі правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у розділах 3–12 цієї декларації.

Відомості про видатки та правочини зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку (вартість предмету правочину) перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановленних для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

15. Робота за сумісництвом суб’єкта декларування

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

16. Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах

Суб’єкт декларування повинен задекларувати: посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумісництвом.

Зайняття посади чи робота за сумісництвом декларується, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося під час звітного періоду незалежно від тривалості.

Посада чи робота за сумісництвом декларується незалежно від того, чи була вона оплачуваною.

Організації, у яких суб’єкт декларування є членом.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі Членство в органах організацій.

У суб’єкта декларування чи членів його сім’ї відсутні об’єкти для декларування в цьому розділі

Все за сегодня

Война и ВПК

Мультимедиа

Владимир Ярославцев судья Конституционного Суда России: ‘В России правят органы безопасности, как во времена СССР’

При Владимире Путине и его преемнике на посту президента Дмитрии Медведеве судебная власть в России стала инструментом исполнительной власти. Такое мнение выразил в интервью EL PAÍS Владимир Ярославцев, один из 19 судей Конституционного суда и его главный диссидент, выступающий против Кремля во имя демократии. «Укрепление авторитаризма приводит к тому, что судьи становятся все более зависимыми», — говорит он.

«Никто не знает, какое решение примут власти завтра. Никто ни с кем не консультируется, и никто ничего не оспаривает», — восклицает он. Подводя итоги работы Медведева, тоже юриста по образованию, судья использует фразу из римского поэта Ювенала: «Я этого хочу, я так велю; пусть доводом будет воля моя». Он впоминает фильм «На развалинах любви» и говорит: «Я словно на развалинах правосудия».

Пятидесятисемилетний Ярославцев родом из Ленинграда (ныне Санкт-Петербург), где он был председателем городского суда по уголовным делам. Конституционным судьей стал в 1994 году. Кстати, на этой должности можно оставаться, пока тебе не исполнится 70 лет. Члены Конституционного суда могут выносить судебные решения независимо и жить в достатке, но, занимаясь деликатными вопросами, должны ‘применять конформизм, чтобы не раздражать власти», — говорит он. «Судебная система не является изолированным элементом общества. В России гражданское общество или не существует, или находится в зачаточном состоянии. Законодательные органы парализованы, и ключевую роль в управлении государством играет вертикаль власти, а центр принятия решений находится в Администрации Президента». «Авторитарному режиму хочется оставаться у власти, как можно дольше», — добавляет он.

Судья обеспокоен делом журналистки Натальи Морарь, которая заявила еженедельной газете, что высокопоставленные российские чиновники из Кремля предположительно причастны к коррупции. Против гражданки Молдавии и жительницы Москвы Морарь не было выдвинуто никаких официальных обвинений, в том числе и от налоговиков, однако Федеральная служба безопасности (ФСБ) запретила ей въезд в Россию. Морарь безуспешно обращалась в российские суды и, наконец, добралась до Конституционного, который в мае отказал ей в жалобе. Судьи Ярославцев и Анатолий Кононов, проголосовавшие против этого решения, выпустили свое особое мнение по этому поводу. Ярославцев говорит, что им не разрешили проверить, нарушило ли ФСБ закон или нет. По словам судьи, «наиболее тревожно то, что суды признают за ФСБ право не предоставлять доказательств». «Для обеспечения безопасности страны спецслужбы могут ограничить право на въезд любому иностранцу, но разве Морарь угрожает безопасности России? То, что произошло, это профанация правосудия. Именно судья должен определять, правильное ли это решение,» — добавляет он.

Случай с Морарь служит ярким доказательством того, ‘что службы безопасности могут делать все, что они хотят, и что суды ограничены в санкционировании их решений. Органы безопасности стали органами власти, а это возврат в советские времена. Это вызывает беспокойство. Возникает вопрос, не начали ли мы забывать репрессии Сталина и тридцатые годы?’ — говорит Ярославцев.

Среди других решений, вызывающих беспокойство, Ярославцев называет продление президентского срока, назначения губернаторов вместо их избрания и усиление контроля над судебной властью. Конституционный суд одобрил ограничения прав на проведение демонстраций и юридическое толкование, которое позволило снять принцип прекращения судебного преследования за истечением срока давности преступления, чтобы вновь рассмотреть дело магната Михаила Ходорковского.

Медведев жалуется на «правовой нигилизм», но Ярославцев считает, что суды «надо избавить от «этого зла», которым стала именно Администрации Президента. И, кроме того, существует коррупция. «Принимается много законов по борьбе с коррупцией, но не разрушены экономические основы ее существования, при которых у уважаемых должностных лиц имеются деловые партнеры, пользующиеся их положением в структурах власти».

В 2008 году Конституционный суд был вынужден переселиться из Москвы в Санкт-Петербург. «Мы отошли от центра принятия решений. Прежде жизнь у нас кипела. Теперь к нам почти никто не ходит. Конституционный суд должен решать политические проблемы правовыми методами, однако власти опасаются этого и пытаются превратить их в свой придаток’, — заключает Ярославцев.

Материалы ИноСМИ содержат оценки исключительно зарубежных СМИ и не отражают позицию редакции ИноСМИ.

Популярное:

  • Отсрочка и рассрочка платежа это Рассрочка и отсрочка платежа: в чем разница? С точки зрения законодательства и рассрочка, и отсрочка платежа являются разновидностью коммерческого кредита. В свою очередь коммерческий кредит - это кредит, предоставляемый в товарной форме продавцами покупателям, целью которого является […]
  • Адвокат в калаче-на-дону Калач-на-дону юрист, адвокат - консультация, составление иска, договора Калач-на-дону юрист, адвокат. Периодически возникают ситуации, когда для решения проблему самому невозможно и необходима консультация юриста. Обращение к юристу и адвокату за грамотной юридической помощью обычно […]
  • Ст 2431 ук рф комментарий Нарушение требований сохранения или использования объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации, включенных в единый государственный реестр объектов культурного наследия (памятников истории и культуры) народов Российской Федерации, либо […]
  • Поправки в ук рф 105 Поправки по 105 Есть ли поправки на сегодняшний день или в ближайшие время планируются по статье 105 часть 1 Добрый день! Часть 1 ст.105 УК РФ изложена в редакции Федерального закона от 27.12.2009 № 377-ФЗ. На сегодняшний день поправок нет. Скажите пожалуйста, планируются ли поправки по […]
  • Прием на работу лиц без гражданства с видом на жительство Каков порядок найма иностранных граждан и лиц без гражданства на работу в РФ? Какие санкции предусмотрены за нарушение правил привлечения иностранных граждан и лиц без гражданства к трудовой деятельности РФ? Особенности осуществления иностранными гражданами трудовой деятельности на […]
  • Как выписать счет физическому лицу Счет для физ. Лиц Я ИП на УСН 6%, могу ли я выписывать счет в адрес физ. лиц для оплаты услуг через банк и не прибегать к помощи ККТ и бланков БСО? Ответы юристов (4) Андрей, добрый день. Я ИП на УСН 6%, могу ли я выписывать счет в адрес физ. лиц для оплаты услуг через банк и не […]